Василя Петровича рідко відпускало відчуття холоду. Йому завжди зимно. Так було в девяності, коли дуло з усіх щілин. Задувало з-під плінтусів, з-під віконних рам, крізь замкову шпарину… А вулицею ходили напівлюди, напівмертвяки…
Извините, данная книга недоступна в связи с жалобой правообладателя.
Вы можете прочитать ознакомительный фрагмент книги.
Как можно оценить книгу, если не дает автор даже читать онлайн. Жадность заела, но это себе во вред
Ознакомительный кусочек это не книга и он ни о чем не свидетельствует