Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Как хотелось бы сказать Борису Львовичу, что его серия про Олексиных мои самые любимые книги. Б.Л. Васильев на мой взгляд недооценен современниками. Он стал классиком при жизни и как жаль, что его больше нет. Вот по каким книгам надо снимать фильмы! И эти книги, написанные прекрасным языком надо читать!