 |
|
Популярные авторы:: Горький Максим :: Желязны Роджер :: БСЭ :: Борхес Хорхе Луис :: Андреев Леонид Николаевич :: Чехов Антон Павлович :: Азимов Айзек :: Картленд Барбара :: Толстой Лев Николаевич :: Раззаков Федор Популярные книги:: The Boarding House :: Зовите меня Джо :: Дневник писателя :: Бурый волк :: Справочник по реестру Windows XP :: Великие неторопливые короли :: Подземная Москва :: Зимнее пламя :: Авторитет :: О мальчике и девочке, которые не замёрзли |
Гаргантюа та ПантагрюельModernLib.Net / Классическая проза / Франсуа Рабле / Гаргантюа та Пантагрюель - Чтение (Ознакомительный отрывок) (стр. 12)
– Отож вона мала пройти відстань між тропіками до зеніту в шість срібняків і кілька мідяків, бо Рифейські гори виявили в цьому році цілковиту яловість на чудо-тестикули, яловість, спричинену бунтом базік, який зірвався між баґуїнами та акурсіянами через ребелію швейцарців, які зібралися цілою юрбою, заповнивши цілий б'єф, щоб іти на гик нового року, першого дня річного краю, аби дати супу бикам і ключі від вугілля дівкам, – хай, мовляв, засиплють оброку псам.
Цілу ніч, не віднімаючи руки від уриналу, вони знай били піші й кінні булли, щоб затримати судна, бо кравці збиралися із крадених клаптиків змайструвати духову рурку і покрити нею море-окиян, чия пучина тоді, на думку косариків, була саме обдута, бо в ній плавав казан борщу, проте медики запевняли, що з морської сечі так само певно можна судити про те, що море наїлося сокир із гірчицею, за якою розпізнають дрохву з її ходи, якщо тільки панове судовики бемольним указом не заборонять пранцям оббирати шовкопрядів і розгулювати під час церковної служби, позаяк голодранець уже гопцює риґодон на свій діапазон, ніжками чеберя, голова іде кудись здря, як примовляв добрий Раґо. Примітки 1 3 додатком (латин.). 2 У кн(изі) II Про державу (латин.). 3 У кн(изі) III Про сили природні та в кн(изі) XI Про призначення частин тіла (латин.). 4 Тут п'ють (латин.). 5 У книзі III (латин.). 6 Кн(ига) Про страву (латин.). 7 Кн(ига) VII, роз(діл) V (латин). 8 Комедія про шкатулку (латин.). 9 Кн(ига) Про день народження (латин.). 10 Кн(ига) VII, роз(діли) III і IV, Про при(роду) тварин (латин.). 11 Кн(ига) III, роз(діл) XVI (латин.). 12 (Диґести), Про своїх і закон(них), з(акон) «Тому, хто не залишив духівниці», параграф 13… Новели про відновл(ення) у правах і про ту, що розроджується на одинадцятому місяці (латин). 13 Ґалл, (Диґести), Про дітей і посмер(тних) спадкоємців і (Диґести), Про стан людей, з(акон) «На сьомому (місяці)» (латин.). 14 Позбавлення уже передбачає посідання (латин.). 15 Горацій – Послання (латин.). Переклав Михайло Білик. 16 Жених (латин.). 17 Випалена земля (латин.). 18 Не забувай, з ким маєш справу; лий на двох; «бус» вийшло з ужитку (латин). 19 Пиймо, друзяко! (Баск.) 20 Прагну (латин. – Євангелія від Івана, 19, 28). 21 Сльоза Христова (латин.). 22 Звідси і сюди! (Латин.) 23 Природа порожнечі не терпить (латин.). 24 Описуване (латин.). 25 Про каміння (латин.). 26 У книзі останній (латин.). 27 Любов не шукає свого (грецьк. – Перше Послання до Коринтян апостола Павла, 13, 5). 28 Марка – старовинна міра ваги, близько 250 грамів. 29 Довгорунний баран – старовинна французька золота монета. 30 Право народів (латин.). 31 Про жертвоприносини і магію (латин.). 32 Про призначення частин тіла (латин.). 33 Про мет(од) лікування… Про вражені місця… Про причини хвороб (латин.). 34 Тускул(анські) розмови (латин.). 35 Про сили серця (латин.). 36 Проблеми (латин.). 37 Квинтал – міра ваги, дорівнює 400 фунтам. 38 «Про спосіб позначення» (латин.). 39 «Про спосіб позначення» не є наука (латин.). 40 «Що є?.. Доповнення…», «Як за столом поводитися…», «Про чотири головні чесноти… з коментарем…», «Спи спокійно» (латин.). 41 Евдемон – щасливий (грекою). 42 Понократ – дужий, невтомний (грекою). 43 Голова Господня (ґаскон.). Нема Бога в тебе у животі (нім.). Голова Христова (італ.). 44 Левкеція – замість Лютеція, як називався колись Париж. 45 Про повняву у святобожництві (латин.). 46 За і проти (латин.). 47 Мнемонічне слово, що правило для запам'ятовування модусів першої фігури силогізму та означення їх. 48 Філотомій – любитель краяти (грекою). 49 Добридень – скоромовкою (латин.). 50 Добридень і вам теж (латин.). 51 Пане (латин.). 52 І розумний нею не погребує! (Латин.) 53 Оддайте кесареві кесареве, а Боже Богові. Аж ось де собака закопаний (латин). 54 У храмі милосердя, кістка тобі в горло, ми добре під'їмо. Я заколов свинку, знайдеться у мене і добре винце (середньовіч. латина). 55 Бога ради, віддайте нам наші дзвони (середньовіч. латина). 56 Удинині проповіді, аби тільки (середньовіч. латина). 57 Вам треба розгрішення? Далебі, ви його дістанете та ще й дарма (середньовіч. латина). 58 Пане, обдзвонодій нас! (Середньовіч. латина) 59 Здобуток міста (латин). 60 Який уподібнився був до скотини нерозумної і зрівнявся з нею, дивись псалом, не знаю який (латин). 61 Це Ахілл на славу (середньовіч. латина). 62 Я міркую так: усяк дзвін дзвонний, на дзвіниці дзвенючий, дзвонячи дзвонно, дзвоніння викликає у дзвонарів дзвонне. У Парижі є дзвони. Що й треба було довести (середньовіч. латина). 63 За третім модусом першої фігури (латин.). 64 Назва цього модуса. 65 В ім'я Отця і Сина і Духу Святого, амінь (латин.). 66 Його-бо царству не буде кінця-краю, амінь! (Латин.) 67 А проте, оскільки, безперечно, Поллуксом свідчуся, якщо, принаймні, Бог свідок (латин.). 68 Прощавайте і плескайте. Я, Каленіно, посвідкував (латин). 69 За модусом та фігурою (латин.). 70 Малі логікалії! Сукнина до чого належна? (Латин.) 71 Безсистемно і до різних осіб (латин). 72 Як належна, а до чого? (Латин.) 73 До моїх голінок (латин.). 74 Я сам, подібно до того, як субстанція несе акциденцію (латин). 75 Безкоштовно (латин.). 76 Усе народжене роковане на загин (латин.). 77 Даремно вам рано вставати (латин. – Псалом 125, 2.). 78 Звідси вірші (латин.). 79 Анаґност – читака (грекою). 80 Про сіль(ське) гос(подарство) (латин.). 81 Піно, ф'єр, мюскадо, бікан, фуарар – гатунки винограду. 82 Пикрохол – від грецького пикрос – гіркий і холе – жовч. 83 Скликаючи членів капітулу на капітул (латин.). 84 Проти каверз супостата (латин.). 85 На славу миру (латин). 86 Натиск ворогів (латин.). 87 Даруй мені пиття! (Латин.) 88 Апофтеґма – вислів (грекою). 89 Каюся! Помилуй! У руки (твої свій дух віддаю!) (Латин.) 90 Безант – візантійська золота або срібна монета. 91 Філіпп – грецька золота монета. 92 Квапся неспішно (латин.). 93 Ехефрон – обачний (грекою). 94 Мюїд і буасо – старовинні міри сипучих тіл, дорівнюють 270 і 13 літрам. 95 Питне золото (латин.). 96 Святий Боже! (Грецьк.) 97 Гіппіатрія – наука про лікування коней (грекою). 98 Додатки додатків до «Хронік» (латин.). 99 Канна – міра довжини, близько двох метрів. 100 У статуті ордену (латин.). 101 По-перше (латин.). 102 По-друге (латин.). 103 І вийде пагонець із кореня Ессейового (латин.). 104 Великі духовні особи не стають великими вченими (середньовіч. латина). 105 Чому? Тому що (латин.). 106 3 носа дізнаєшся, як до тебе знімаю я (останні слова з псальми 123) (латин.). 107 Блаженний той (латин.). 108 Коротка молитва небес сягає, довге пиття чаші спорожнює (латин.). 109 Прийдіть, вип'ємо (латин.). 110 Фригідний і зурочений (латин.). 111 Про погорду до світу і втечу від спокус його (латин.). 112 Свого часу і на своєму місці (латин.). 113 Вейовіс – давньоримське божество, очевидно – бог помсти. 114 Фронтист – мислитель (грекою). 115 Себаст – шановний (грекою). 116 Тольмер – відважний, зухвалий (грекою). 117 Ітибол – влучний, Акамас – невтомний, Хіронакт – той, у кого руки завжди при ділі, Софрон – розсудливий (грекою). 118 Телемська пустинь – від грецького телема – бажання. 119 Потім (латин.). 120 Нобіль – старовинна англійська золота монета. 121 Арктика – північна, Калаера – від грецького калось – добрий, аер – повітря, Анатолія – східна, Месембрина – південна, Гесперія – західна, Кріера – холодна (грекою). 122 Туаза – міра довжини, дорівнює майже двом метрам. 123 Протонотарій – старший діловод папи. 124 Засвідкували те, що бачили (латин. – Апокаліпсис, 1,2). 125 Всемогуще черево (латин.). 126 Бадбек – Роззява (ґаскон.). 127 Алібанти – висхлі (грекою). 128 Природничі дослідження (латин.). 129 За модусом і фігурою силогізму (латин.). 130 Дай (Господи, дозволу) поклястися (латин.). 131 Ребек – старовинний музичний інструмент, на грифі якого різьбилися фігурки. 132 І Ога, царя базанського (латин. – Псалтир, 135, 11). 133 Ампан – старовинна міра довжини, близько 25 сантиметрів. 134 Але ж малярам і поетам (латин. – Горацій. Про поетичне мистецтво. Переклад Андрія Содомори). 135 Епістемон – досвідчений (грекою). 136 Про будівництво (латин.). 137 Про архітектуру (латин.). 138 Про механізми (латин.). 139 По-перше: Жердина Рятунку, Ґульфик Права, Капець Декретів, Гранат пороку (середньовіч. латина). 140 Мамотре, Про павіанів і мавп, з коментарем дез'Орбо; Ухвала Паризького університету щодо кокетства гульливої баботи (середньовіч. латина). 141 Мистецтво пристойно шепотіти в товаристві магістра Ортуїна (середньовіч. латина). 142 Або: Мурашник Мистецтв; Про вживання бульйонів і про переваги перепою Сільвестра Прієрійського, яковита (середньовіч. латина). 143 Шкільна щітка для чобіт; Тартаре. Як відкласти; Про різницю між супами (середньовіч. латина). 144 Про розгризання свинячого сала, у трьох книгах, твір вельмишановного брата Любена, духівника провінції Верзіння; Як їсти козлятину з артишоками у папські місяці всупереч церковній забороні, твір Пасквіна, мармурового доктора (середньовіч. латина). 145 Як приготувати кров'янку; Про чудовий смак тельбухів; Найславетнітттий доктор обох прав, метр Пілло Загреба, Про діри на курзуверзу, в Аккурсієвій ґлосі зібраному, огляд щонайясніший (середньовіч. латина). 146 Хитрощі вільного стрільця; Вільний солдат. Про воєнне мистецтво, з малюнками Тево; Про користь і вигоду білування жеребців та кобил, твір доктора теології де Кебекю (середньовіч. латина). 147 Про вживання муштарди після їди, в чотирнадцяти книгах, з апробацією метра Воріллона; Десять тижнів дебатів на Константському соборі над закрутистим питанням: Чи може Химера, гудучи в порожнечі, поглинути вторинні інтенції? (Середньовіч. латина). 148 Скотова Базгранина; Про скасування острог, ув одинадцяти десятикнижжях метра Альберика де Розати; того самого автора: Про квартирування вояків у волоссі, у трьох томах (середньовіч. латина). 149 Марфоріо, бакалавр, у Римі похований, Як чистити і бруднити кардинальських мулів. Починається словами Сільвіус Калитка, а прохарамаркав його Ява, доктор теології; Бударен, єпископ Дев'ятикнижжя про прибутки від індульгенцій, з папським привілеєм на три роки, не більше (середньовіч. латина). 150 Млинок канонічних часів, у сорока томах; Анонім: Переверти братчиків (середньовіч. латина). 151 Про витворки принців; Піхва лицемірства, твір метра Якоба Гохштратена, єретикомера; Про трунки кандидатів на докторат і докторів богослов'я, у восьми томах, вельми пікантних (середньовіч. латина). 152 Як у димарях трусити сажу, метра Екка. 153 Софістичні забави, Спередузнизуразбезоколясасудження гімнярів (середньовіч. латина). 154 Про життя і звичаї денді; Душеспасні бесіди сорбоннської рогачки, зладив Лупольд (середньовіч. латина). 155 Підбурні речі кельнських докторів проти Рейхліна. 156 Побігашки кадді брата Ступака. 157 Як церква здобула право зміщувати папу; Іван Дітебродій. Про жах відлучення від церкви (книжечка безголова); Геній чортовиння: Як викликати чортів і чортиць, метра Ґінґольфа (середньовіч. латина). 158 Про походження святенників та звичайних лицемірів, у семи томах (середньовіч. латина). 159 Підсумок ангелічний (латин.) – твір Томи Аквінського; Про певні особи, що назвали автора шахраєм, а також про те, що шахраї церквою не засуджені; медичний відхідник; клістирні поля, твір С. Ш. (середньовіч. латина). 160 Про викорінення божкодайл; Антидотарій для душі; Про батьківщину диявола (середньовіч. латина). 161 Панурґ – хитрун, спритник (грекою). 162 Паничу! Пошли вам Боже щастя й удачі! Знайте ж насамперед, милий паниченьку, що те, про що ви мене питаєте, сумне і гідне жалю; я міг би сказати вам чимало такого, що вам було б важко слухати, а мені розповідати, хоча старосвітські поети й оратори твердили у висловах своїх та афоризмах, ніби спогади про минулі напасті і митарства дають нам велику втіху (нім.). 163 Ця фраза мовою, вигаданою автором. 164 Мій синьйоре! Відомо вам, що козиця ніколи не співає з порожньою кишкою: достоту так само і я не зумію розповісти вам про свої блукання, перш ніж дістане звичну поживу бідолашне моє черево, на думку якого мої руки і зуби перестали виконувати свою звичну справу і їх покорчило (італ.). 165 Мілорде! Якщо ви такі розумні на голову, як від природи великі на зріст, то повинні мати до мене співчуття, бо природа створила нас усіх рівними, але доля одних піднесла, інших же принизила. Одначе чеснота завжди поневіряється, а люди чеснотливі у зневазі: адже тільки визівнувши духа, людина стає хорошою (спотвор, гельськ.). 166 Шановний пане! На всяку напасть – свої ліки, шануватися – ось що важко! Благаю вас, дайте наказ щодо мене; мені треба лише одного: звеліть нагодувати мене досита. А вже потім розпитуйте скільки влізе, хоть за двох: залишитесь удоволені, як Бог погодить (баск.). 167 Карпалим – швидкий (грекою). 168 Мова, вигадана Рабле. 169 Пане! Всі язики, якими я говорю, – християнські. Але мені здається, що, аби я не мовив жодного слова, все ж лахи мої досить красномовно повідали б вам про мою мізерію. Будьте милосердні і дайте мені чогось підживитися (голл.). 170 Сеньйоре! Я втомився від цих безконечних балачок. Тому благаю вашу ясновельможність узяти до уваги настанови євангельські, бо вони спонукають вашу ясновельможність чинити відповідно до велінь сумління. А як згаданих настанов не досить, щоб подвигнута вашу ясновельможність до милосердя, благаю вас узяти до уваги милосердя природне, на голос якого ви відгукнетесь, я певен, не менш жваво, ніж на голос розуму. І тут я вмовкаю (еспан.). 171 Пане! Навіть у разі, якби я, наче малі діти і твар німа, не говорив жодною мовою, усе ж мій одяг і моя худорба ясно показали б вам, чого я потребую – їдла та питва. Згляньтеся наді мною і звеліть дати мені якоїсь поживи для приборкання люті моєї нестямно гавкучої кишки, подібно до того, як ставлять перед Цербером миску з супом. А ви живіть довго і щасливо (данськ.). 172 Евстен – кремезний (грекою). 173 Мир тобі, пане мій! Як хочеш зробити добро слузі твоєму, дай мені зараз же хліба, бо сказано: «Позичає Господу в борг той, хто милосердний до бідняка» (іврит). 174 Владико мій, найкращий із владик, чому ти не хочеш мене нагодувати? Ти ж бачиш, що я, бідолаха, помираю з голоду, а ти нітрохи мені не співчуваєш і ставиш запитання, що справи не тичаться. Але ж тлумачники і коментатори одностайно твердять, що в тих випадках, коли все саме собою ясно, слова і міркування зайві. Слова конечні лише на те, щоб з'ясувати справу, про яку йдеться, коли та не досить очевидна (грецьк.). 175 Мова, вигадана Рабле. 176 Уже стільки разів, закликаючи вас усім святим, усіма богами та богинями, я звертався до вас, благаючи, як збереглася у вас бодай крапелина благочестя, прийти на поміч моїй нужді, але нічого не домігся своїми зойками і лементами. Хай же, хай, о мужі нечестиві, піду я з вашого потурання туди, куди Лиховина мене кличе, і не докучайте мені більше вашими пустопорожніми розпитами, пам'ятаючи про давезне прислів'я: голодній Галці хліб на гадці, або, що те саме: голодній кумі хліб на умі (латин.). 177 Про походження права (латин.). 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 |
|||||||