Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Совершенно с вами согласна.Умный человек никогда не скажет про другого,что тот дурак от того,что тот просто высказал свое мнения,никому не навязывая своего.
Книга захваывает с первых же страниц. Именно читая такую динамично написанную прозу, не можешь оторваться от книги до глубокой ночи (а ведь на утро на работу). Потрясает логика, объсняющая поступки тех или иных персонажей - неотвратимая, как сам факт падающей башни. Персонаи реалистичны и живы, хотя некоторые из них выписаны лишь легкими штрихами. "5".