>Хочу хорошо посмеяться и узнать какой 100 лет назад был взгляд на пиндостан глазами советского человека, даже двух и даже сатириков.
Ну и как, смешно? Глазами-то человека, живушего в рашке, в хрущевском пятидесятилетнем стойле?
меня хватила только прочесть пролог. А остольное.... забирайте свой перевод себе и радуйтесь, что он у Вас есть.P.S. во сколько федотов оцените моё невежество и невоспитанность??? а то, мало ли чё.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.