Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Есть такое высказывание-"люди, читающие книги-всегда будут управлять людьми книги не читающими." Я б добавила-и довольствующимися экранными версиями. А книга-чудо. Автор показал все грани Жизни и эмоций, доблести, чести и бесчестия. Книга изменила мое отношение к воспитанию сына. Я его слишком баловала. Да здравствуют талантливые авторы!!!