когда уже русские перестанут внимать тому как разные гусские, а до них немчуры, французы и прч. сейчас ещё и Китайцы (и русские из их прислужников, часто и непонимающих того, будучи заражёнными их культурой)
- учат русских [как им говорить]...
Вероятно, не раньше чем первые избавятся окончательно от атеизма/демократии(*) в умах своих сограждан, что ли.
(*) - и толерантности и прч., кстати не путать со свободой слова, в ч.н.отсутсующей на Западе также как и у нас в [официальной] СМИ и школе, когда что-то не выгодно верхам.
БОЛЬШОЕ СПАСИБО ЗА ВАШЕ ТВОРЧЕСТВО КНИГИ ЧИТАЮТСЯ НА ОДНОМ ДЫХАНИИ НЕТ НИ ОДНОЙ НЕ ИНТЕРЕСНОЙ И ПОЗНОВАТЕЛЬНОЙ ОСОБЕННО ИСТОРИЧЕСКИЕ ХОЧЕТСЯ ВЕРИТЬ ЧТО ОНИ БЛИЗКИ К ИСТИНЕ.
Книга стоящая. Но читать нужно не один раз, а постоянно к ней возвращаясь. И действительно помогает найти подход к ребёнку. Про книгу подсказал детский психотерапевт.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.