План рахункiв банкiв – систематизований перелiк рахункiв бухгалтерського облiку, що використовується для детальної та повної реєстрацiї всiх банкiвських операцiй з метою забезпечення потреб складання фiнансової звiтностi. Вiн застосовується для вiдображення бухгалтерської iнформацiї та є складовою нацiональної системи бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi.
      План рахункiв розроблено вiдповiдно до загальноприйнятих у мiжнароднiй практицi принципiв i мiжнародних стандартiв та нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку та є обов'язковим для використання банками України.
      За його рахунками вiдображаються операцiї, що визначенi чинним законодавством України, в тому числi нормативно-правовими актами Нацiонального банку України, вiдповiдно до їх економiчної сутi. ( Роздiл в редакцiї Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )

      План рахункiв розроблений для забезпечення потреб складання фiнансової звiтностi. Невiд'ємною частиною Плану рахункiв є система аналiтичного облiку.
      План рахункiв надасть змогу здiйснювати детальний i повний облiк усiх банкiвських операцiй, а також своєчасно надавати детальну, достовiрну i змiстовну iнформацiю керiвництву банку, iснуючим чи потенцiйним акцiонерам i дiловим партнерам, Нацiональному банку України, податковим, статистичним вiдомствам та iншим користувачам.

      План рахункiв грунтується на мiжнародних принципах бухгалтерського облiку та звiтностi, зокрема на таких:
      Безперервнiсть дiяльностi (установи, що працює)
      Вважається, що установа постiйно функцiонує i продовжуватиме свою дiяльнiсть у майбутньому. Тобто вона не має нi намiру, нi потреби у лiквiдуваннi чи скороченнi масштабiв своєї дiяльностi.
      Якщо установа передбачає, що в наступному звiтному перiодi буде лiквiдована одна чи кiлька фiлiй або проданi активи, то потрiбно врахувати цi активи за їх лiквiдацiйною вартiстю продажу. Якщо лiквiдацiйна вартiсть продажу менша, нiж залишкова вартiсть (рiзниця мiж первiсною (переоцiненою) вартiстю i сумою нарахованого зносу), то установi потрiбно врахувати потенцiйний збиток i вiдобразити його в звiтi про фiнансовi результати. ( Абзац в редакцiї Постанови Нацiонального банку N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002 )
      Стабiльнiсть правил бухгалтерського облiку
      Установа повинна у своїй роботi постiйно керуватись одними i тими ж правилами бухгалтерського облiку, окрiм випадкiв iстотних змiн у дiяльностi або в правовiй базi. У такому разi має бути забезпечена порiвнюванiсть iз звiтами за минулi перiоди.
      Обачливiсть
      Активи i зобов'язання мають бути оцiненi та вiдображенi в облiку розумно, з достатньою мiрою обережностi, щоб не переносити iснуючi фiнансовi ризики, що потенцiйно загрожують фiнансовому становищу установи, на наступнi звiтнi перiоди.
      Цей принцип передбачає ведення спецiальних рахункiв сумнiвних активiв, резервiв пiд знецiнювання активiв та можливих втрат за сумнiвними активами, резервiв пiд ризики та платежi.
      Нарахування доходiв та видаткiв (подiл звiтних перiодiв)
      Статтi доходiв та витрат враховуються та оцiнюються в перiод здiйснення економiчних операцiй, незалежно вiд того, коли були отриманi або сплаченi кошти. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацiонального банку N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002 )
      Метод нарахування передбачає, що сплата платежiв або отримання коштiв буде здiйснюватися у майбутньому. Згiдно iз принципом нарахування всi доходи i витрати установи, що належать до звiтного перiоду, мають вiдображатись у цьому ж перiодi.
      Принцип методу нарахування має застосовуватися в межах принципу обережностi, метою якого є недопущення переоцiнки активiв чи доходiв, з одного боку, i недопущення недооцiнки витрат чи пасивiв, з другого. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацiонального банку N 338 ( z0780-02 ) вiд 10.09.2002 )
      Дата операцiї
      Операцiї вiдображаються в бухгалтерському облiку в день їх здiйснення, тобто в день виникнення прав (активiв) або зобов'язань (пасивiв), незалежно вiд дати руху коштiв за ними.
      Окреме вiдображення активiв та пасивiв
      Цей принцип передбачає, що всi рахунки активiв та пасивiв оцiнюються окремо i вiдображаються в розгорнутому виглядi. Усi рахунки є активними або пасивними, за винятком транзитних, контрарних або технiчних рахункiв. ( Абзац iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )
      Прийнятнiсть вхiдного балансу
      Залишки за балансовими рахунками на початок поточного звiтного перiоду мають вiдповiдати залишкам на кiнець попереднього звiтного перiоду.
      Перевага змiсту над формою
      Операцiї вiдображаються вiдповiдно до їх економiчної сутi, а не юридичної форми. Наприклад, такi операцiї, як фiнансовий лiзинг, облiк векселiв, вiдображенi в Планi рахункiв вiдповiдно до їх економiчної сутi, тобто як кредитнi операцiї.
      Оцiнка
      Активи i пасиви облiковуються прiоритетно за вартiстю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в iноземнiй валютi, за винятком немонетарних статей, мають переоцiнюватися пiд час кожної змiни офiцiйного валютного курсу та обов'язково на звiтну дату. ( Iз змiнами, внесеними згiдно з Постановами Нацбанку N 520 ( v0607500-99 ) вiд 16.12.98, N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )
      Вiдкритiсть
      Фiнансовi звiти мають бути достатньо якiсними i детальними, щоб уникнути двозначностi, правдиво вiдображати операцiї установи з необхiдними поясненнями в записках про правила оцiнки активiв i пасивiв. Операцiї повиннi вiдповiдати змiсту окремих статей звiтiв. Звiтнiсть має бути чiтко викладена i зрозумiла для користувача.
      Консолiдацiя
      Установа має складати зведену фiнансову звiтнiсть у цiлому по банку з врахуванням своїх дочiрнiх i спiльних пiдприємств i органiзацiй банку, за винятком залишкiв за взаємними розрахунками та вкладеннями.
      Суттєвiсть
      У фiнансових звiтах має вiдображатись уся iстотна iнформацiя, корисна для прийняття рiшень керiвниками установи чи iнвесторами. Iнформацiя є суттєвою, якщо її вiдсутнiсть або перекручення може вплинути на економiчнi рiшення користувачiв звiтностi.

      Особливостями Плану рахункiв є:
      – мультивалютнiсть;
      – наявнiсть управлiнського облiку;
      – подвiйний запис операцiй за позабалансовими рахунками;
      – новi вимоги до аналiтичних рахункiв.
      План рахункiв забезпечує мультивалютний облiк операцiй. Операцiї в iноземнiй валютi здiйснюються за тими ж рахунками, що i операцiї в гривнi.
      Зв'язок мiж операцiями в iноземнiй i нацiональнiй валютах забезпечують технiчнi рахунки:
      – рахунок валютних позицiй;
      – рахунок гривневого еквiвалента валютних позицiй.
      Аналогiчно здiйснюється облiк банкiвських металiв.
      У разi змiни офiцiйного валютного курсу активи та зобов'язання в iноземнiй валютi, за винятком немонетарних статей, а також позабалансовi рахунки в iноземнiй валютi переоцiнюються. ( Абзац одинадцятий роздiлу в редакцiї Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )
      Управлiнський облiк – це процес деталiзацiї, накопичення, пiдготовки та передачi фiнансової iнформацiї, що використовується керiвництвом для планування, оцiнки, контролю та забезпечення використання своїх ресурсiв.
      Установа банку встановлює внутрiшнi правила управлiнського облiку, що передбачають форми, принципи та цiлi.
      Управлiнський облiк здiйснюється за рахунками восьмого класу.
      Позабалансовi операцiї вiдображаються в облiку за системою подвiйного запису, що забезпечується спецiальними контррахунками.
      Синтетичний облiк здiйснюється на рiвнi балансових рахункiв II, III, IV порядкiв.
      Аналiтичний облiк забезпечується за допомогою аналiтичних рахункiв. Вiдкриття будь-яких аналiтичних рахункiв передбачає наявнiсть обов'язкових параметрiв згiдно з вимогами Нацiонального банку України. Додаткова iнформацiя, необхiдна для управлiння банком, може бути забезпечена за допомогою додаткових атрибутiв клiєнтiв та договорiв, визначених банком самостiйно. Установи банкiв можуть самостiйно збiльшувати кiлькiсть необхiдних їм атрибутiв.

      Балансовi рахунки в Планi рахункiв класифiкуються за видами контрагентiв, характером операцiй i ступенем зниження лiквiдностi.
      Балансовi рахунки (синтетичний облiк) забезпечують iнформацiю про операцiї, якi виконуються установою, та їх вiдображення у фiнансовiй звiтностi.
      Детальна iнформацiя про кожного контрагента та кожну операцiю забезпечується за допомогою аналiтичного облiку, що дає змогу уникнути використання зайвої кiлькостi окремих балансових рахункiв.
      Класифiкацiя загальних та специфiчних параметрiв до рахункiв клiєнтiв, а також вимоги до нумерацiї рахункiв аналiтичного облiку викладенi в Порядку ведення аналiтичного облiку установами банкiв України. ( Абзац четвертий роздiлу iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )
      План рахункiв складається з дев'яти класiв:
 
 
      Балансовi рахунки
      Клас 1. Казначейськi та мiжбанкiвськi операцiї.
      Клас 2. Операцiї з клiєнтами.
      Клас 3. Операцiї з цiнними паперами та iншi активи i зобов'язання.
      Клас 4. Довгостроковi вкладення, основнi засоби та нематерiальнi активи.
      Клас 5. Капiтал банку.
 
 
      Рахунки доходiв та витрат банку
      Клас 6. Доходи.
      Клас 7. Витрати.
 
 
      Рахунки управлiнського облiку
      Клас 8. Управлiнський облiк.
 
 
      Позабалансовi рахунки
      Клас 9. Позабалансовi рахунки.
 
 
      Кожний клас розподiлений на:
      рахунки II порядку (двозначнi – роздiл);
      рахунки III порядку (тризначнi – група);
      рахунки IV порядку (чотиризначнi – балансовий рахунок).
      Перший клас Плану рахункiв визначає взаємовiдносини мiж Нацiональним та банками, а також мiж банками, а саме: операцiї з готiвкою, банкiвськими металами, кредитами, депозитами та цiнними паперами, що рефiнансуються Нацiональним банком України.
      У другому класi Плану рахункiв вiдображаються операцiї з клiєнтами, зокрема операцiї за розрахунками, наданими кредитами та залученими депозитами.
      За третiм класом Плану рахункiв передбаченi операцiї з цiнними паперами (окрiм цiнних паперiв, що рефiнансуються Нацiональним банком України, та вкладень в асоцiйованi та дочiрнi компанiї) та операцiї за iншими розрахунками, зокрема, за господарськими операцiями банку, операцiями з формування банкiвських резервiв, субординованого боргу, клiрингових та транзитних рахункiв, розрахунки мiж установами одного банку, позицiї банку за iноземною валютою та банкiвськими металами тощо.
      У четвертому класi вiдображенi вкладення банку в асоцiйованi та дочiрнi компанiї та операцiї за основними засобами i нематерiальними активами.
      П'ятий клас визначає капiтал банку. Вiн включає привнесений капiтал, нерозподiлений прибуток та фонди i резерви, створенi за рахунок прибутку.
      Капiтал – це рiзниця мiж активами i зобов'язаннями.
      Прибуток необхiдно розглядати як економiчний показник дiяльностi установи, а не як кошти. Економiчний прибуток – це рiзниця мiж доходами i витратами.
      Доходи та витрати банку вiдображенi вiдповiдно у шостому та сьомому класах.
      У восьмому класi вiдкриваються рахунки, деталiзацiя яких визначається банком самостiйно. Данi восьмого класу не враховуються у фiнансових звiтах банку.
      У дев'ятому класi облiковуються позабалансовi операцiї.

      У цьому класi облiковуються казначейськi та мiжбанкiвськi операцiї банкiв. До казначейських iнструментiв належать:
      – готiвковi кошти;
      – банкiвськi метали;
      – цiннi папери, що рефiнансуються Нацiональним банком України;
      – кошти банку у Нацiональному банку України; – кошти Нацiонального банку України у банку.
      До мiжбанкiвських iнструментiв належать операцiї мiж банками:
      – кореспондентськi рахунки;
      – депозити;
      – кредити, у т.ч. фiнансовий лiзинг (оренда).
      До готiвкових коштiв належить готiвка в нацiональнiй та iноземнiй валютi, а також дорожнi чеки. Готiвка та дорожнi чеки облiковуються на окремих рахунках. У роздiлi "Банкiвськi метали" облiковуються дорогоцiннi метали, якi визначенi як банкiвськi згiдно з нормативними актами Нацiонального банку України. У цьому роздiлi не повиннi облiковуватися дорогоцiннi метали, якi знаходяться у сховищi банку за дорученням третьої сторони – вони облiковуються за позабалансовими рахунками. Iншi дорогоцiннi метали (лом, вироби iз дорогоцiнних металiв) облiковуються на аналiтичних рахунках третього класу – у роздiлi "Товарно-матерiальнi цiнностi". У роздiлах "Кошти у Нацiональному банку України" та "Кошти Нацiонального банку України" вiдображаються активи та зобов'язання банку за операцiями з Нацiональним банком України. На кореспондентському рахунку банку у Нацiональному банку України облiковуються також обов'язковi резерви банку. Нацiональний банк України для досягнення цiлей грошово-кредитної полiтики з урахуванням попиту на кредитнi грошi, показникiв дохiдностi основних сегментiв грошового ринку, лiквiдностi банкiвської системи сам визначає необхiднi фiнансовi iнструменти, якi будуть використовуватись ним у стосунках з банками. У роздiлi "Казначейськi та iншi цiннi папери, що рефiнансуються Нацiональним банком України", облiковуються цiннi папери, якi можуть прийматися Нацiональним банком України в обмiн на кошти. Перелiк таких цiнних паперiв i порядок їх рефiнансування визначаються Нацiональним банком України. Рахунки цього роздiлу не повиннi використовуватися для облiку цiнних паперiв, якi купленi i знаходяться на зберiганнi у банку за дорученням його клiєнтiв. Цi папери облiковуються за позабалансовими рахунками, а цiннi папери, якi не входять до перелiку цiнних паперiв, що рефiнансуються Нацiональним банком України, – за рахунками третього та четвертого класiв. ( Абзац преамбули класу 1 виключено на пiдставi Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 ) ( Абзац преамбули класу 1 виключено на пiдставi Постанови Нацiонального банку N 370 ( z0801-01 ) вiд 29.08.2001 )

10 Готiвковi кошти

11 Банкiвськi метали

12 Кошти у Нацiональному банку України

13 Кошти Нацiонального банку України