1

Ankieta «Polityki». Sienkiewicz gora7/ Gazeta Wyborcza. – 17.11.1999.

2

Цитата за публікацією документів у книзі: 100-lecie przyznania Henrykowi Sienkiewiczowi literackiej Nagrody Nobla. – Poznan, 2005.

3

Цитата за: Szczublewski J. Zywot Sienkiewicza. – Warszawa, 1989. – S. 350—351.

4

Sienkiewicz H. Dziela. – T. XL. – Warszawa, 1951. – S. 140.

5

Цитата за: 100-lecie przyznania…, S. 15.

6

Цитата за: 100-1есіе przyznania Henrykowi Sienkiewiczowi…, S. 16.

7

Цитата за кн.: Bujnicki T. Sienkiewicza «Powiesci z lat dawnych». – Krakyw: Studia, 1996. – S. 215.

8

Sienkiewicz H. Wywiad udzielony W. Kurczewskiemu. «Kraj», 1894, № 21 // Цит. за: Bujnicki Т. Henryk Sienkiewicz – «Quo vadis».

9

Sienkiewicz H. List do Jadwigi Janczewskiej // Цит. за: Krzyzanowski J. Henryk Sienkiewicz. Kalendarz zycia i tworczosci. – Warszawa, 1956. – S. 195.

10

Sienkiewicz Н. List do Marii Radziejowskiej // Sienkiewicz H. Dziela. – T. 56. – Warszawa, 1951. – S. 111.

11

Henryk Sienkiewicz. Zycie i tworczosc. Materialy zebrala i wstepem opatrzyla Janina Kulczycka-Saloni. – Warszawa, 1966. – S. 65.

12

Matuszewski I. Swoi i obcy // Matuszewski I. Artysci i krytycy // Z pism I. Matuszewskiego. – Warszawa, 1965. – T. 1. – S. 267.

13

Matuszewski I. Swoi i obcy // Matuszewski I. Artysci i krytycy // Z pism I. Matuszewskiego. – Warszawa, 1965. – Т. 1. – S. 266.

14

Brzozowski S. Legenda Mlodej Pol ski. – Lwow, 1910. – S. 377.

15

Szweykowski Z. Trylogia Sienkiewicza і inne szkice о tworczosci pisarza. – Poznan, 1973. – S. 142.

16

Елеотезій – кімнати для намащування.

17

арбітр елегантності (лат.).

18

Ефебії – майданчики для гімнастичних змагань ефебів (юнаків від 16 до 20 років).

19

Целер і Север – архітектори, будівники Золотого палацу Нерона.

20

Ватиній Tum – швець, пізніше блазень і близька особа Нерона.

21

Сенеціон Клавдій – близька особа Нерона, пізніше учасник змови Пізона.

22

Бальнеатор – раб-лазник.

23

Вісон – тонке, майже прозоре бавовняне полотно, зазвичай білого, іноді пурпурного кольору. В епоху імперії цінувалося на вагу золота.

24

Лаконік – відділення гарячої лазні з великим, але мілким басейном.

25

…з боку Альбанських гір… – Альбанська гора (нині Монте-Каво), найвища вершина Лація (приблизно за 30 км на південний схід від Рима), біля підніжжя якої було розташоване стародавнє місто латинян Альба-Лонга.

26

Тепідарій – тепла лазня.

27

Номенклатор – «називач», раб, до обов'язків якого входило знати й називати господареві гостей, усіх рабів дому, а також страви, що подаються.

28

…сином його старшої сестри, що колись вийшла заміж: за Марка Вініція, консула при Тиберії. – Насправді Марк Вініцій, консул 30 і 45 років, 33 року одружився з Юлією, троюрідною племінницею Тиберія.

29

…служив під орудою Корбулона у війні проти парфян… – Рим постійно суперничав із Парфією (могутньою державою на території сучасних Іраку й Ірану) за вплив на Близькому Сході та у Вірменії. Мається на увазі невдала для римлян кампанія 62—63 років, яка призвела до переходу Вірменії під контроль парфян. Доміцій Корбулон – талановитий римський полководець; покінчив самогубством 67 року за наказом Нерона.

30

Асклепій – у грецькій міфології бог лікування, син Аполлона. Тотожний римському Ескулапу.

31

Кіприда – епітет Афродіти (Венери). За однією з версій міфу, Афродіта народилася з морської піни біля берегів Кіпру.

32

Віфінія – область на північному заході Малої Азії. Римська провінція з 74-го року до н. є.

33

Петроній був колись намісником Віфінії… – Про це повідомляє Тацит («Аннали», XXVI, 18). Роки намісництва Петронія невідомі.

34

Гераклея – місто у Віфінії на узбережжі Чорного моря.

35

Колхіда – область на південно-західному узбережжі Чорного моря.

36

…юний Арулен… – Мається на увазі Юній Арулен Рустик, філософ-стоїк. 66 року, бувши народним трибуном, виступав на підтримку Тразеї Пета.

37

…Дурість, як каже Піррон… – Піррон (помер 275 або 270 до н. є.) – грецький філософ, засновник скептичної школи. Скептики заперечували можливість пізнання сутності речей і закликали утримуватися від суджень, стверджуючи, що всяке положення аж ніяк не менш істинне, ніж будь-яке інше.

38

Невідомо навіть, чиїм сином був Асклепій – Арсиної чи Короніди… – За однією з версій міфу, Асклепій був сином Аполлона й Арсиної, доньки мессенського царя Левкіппа, за іншою – Аполлона і німфи Короніди.

39

Епідавр – прибережне місто в Арголіді (область на північному сході п-ва Пелопоннес), відоме своїм храмом Асклепія.

40

Капенські ворота – в південній частині Рима, між пагорбами Авентином і Целієм. Через них проходила Аппійова дорога в Капую (головне місто провінції Кампанія, близько 200 км на південний схід від Рима).

41

Інкубація – звичай проводити ніч у храмі з метою побачити віщий сон.

42

Гіпокаустерій – підвальне приміщення, звідки нагріте повітря трубами надходило до будинку.

43

Стадій – приблизно 185 м.

44

Харити – у грецькій міфології три доньки Зевса (Аглая, Євфросинія і Талія), богині юності, витонченості та краси; тотожні римським Граціям.

45

Лісіпп – видатний грецький скульптор (2-га пол. IV ст. до н. е.); улюбленою темою його творчості був образ Геракла.

46

…окрасою воріт Палатинського палацу… – 3 часів Августа резиденцією імператора стає палац на Палатинському пагорбі (центральний пагорб Рима разом із Капітолійським).

47

…із зображенням Гери, що просить Сон приспати Зевса. – Гера (в римській міфології Юнона) – сестра і дружина Зевса (Юпітера), верховна олімпійська богиня. Згідно з міфом, Гера вмовила бога сну (Гіпноса) приспати Зевса, поки вона переслідує Геракла. Вдруге Гіпнос приспав Зевса на прохання Гери, щоб ахейці змогли перемогти у Троянській війні.

48

Агриппа Марк Віпсаній (62—12 до н. є.) – близька особа й зять Августа, видатний полководець. Прославився також спорудженням у Римі двох водогонів і перших терм (громадських лазень).

49

…«Заповіт» бідолахи Фабриція Веєнтона. – Фабрицій Веєнтон, відомий донощик, написав, за повідомленням Тацита («Аннали», XIV, 50), книгу під назвою «Заповіт», повну нападок на невгодних йому осіб. За зловживання Нерон наказав прогнати Веєнтона і спалити його книгу.

50

Музоній Руф – відомий філософ-стоїк, який навчав у Римі за Нерона; засланий у зв'язку з розкриттям змови Пізона.

51

Фригідарій – прохолодна кімната в лазні.

52

Міднобородий (лат. Ahenobarbus) – родове прізвисько фамілії Доміціїв, до якої належав Нерон; зовнішність імператора відповідала цьому прізвиську.

53

Гекзаметр – шестистопний дактиль із останньою усіченою стопою, особливо характерний для епічної поезії.

54

Антіохія – велике місто в Північній Сирії поблизу узбережжя Середземного моря.

55

Ункторій – кімната в лазні, призначена для розтирань та намащувань.

56

Кос – острів поблизу південно-західного узбережжя Малої Азії.

57

Вестипліка – рабиня, що слідкує за одягом.

58

Тога – верхній одяг повнолітніх громадян, довгий шматок тканини, що ним особливим способом обгортали тіло.

59

Домашні раби називалися «фамілія». (Прим. авт.)

60

Лігійці (лугії) – збірна назва племен, які проживали на території сучасної Західної Польщі.

61

Сублаквей – вілла Нерона поблизу т. зв. Симбруїнських озер (прибл. 60 км на південний схід від Рима).

62

Історія не занадто довга. – Нижченаведена історія повідомляється Тацитом («Аннали», XII, 29—30), за винятком епізоду з дівчиною, відбувалася 50 р.

63

Свеби – збірна назва германських племен, які жили на північному сході теперішньої Німеччини. Царем свебів зробив Ваннія 16 р.

64

Цезар Друз Молодший (13 до н. е. – 23 н. е.) – син Тиберія.

65

Гермундури – германське плем'я, що жило на території сучасної Баварії та Тюрінгії.

66

Язиги – сарматське плем'я, що жило між Дунаєм і Тисою.

67

Хатти – велике германське плем'я, що жило у верхній течії р. Везер.

68

…поряд із яблуком Гесперид. – Геспериди – у грецькій міфології німфи, що жили на краю світу біля берегів Океану. Вони охороняли золоті яблука вічної молодості, які Гера дістала в подарунок від Геї-Землі.

69

Мопс – легендарний віщун, син пророчиці Манто.

70

…Пліній не раз говорив… – Мається на увазі Гай Пліній Секунд (Старший) (23—79), римський державний діяч, історик і вчений-енциклопедист, який загинув при виверженні Везувію.

71

Соракт – висока гора в південній Етрурії (на північ од Рима).

72

Стула – довге просторе плаття, відмітний одяг римської матрони.

73

…луками, де ростуть асфоделі – тобто в царстві мертвих.

74

Доміцій Афр (пом. 59) – здібний оратор, який заплямував себе, однак, численними доносами.

75

Лари – боги-охоронці домашнього вогнища (в римській міфології).

76

Безсоромна тварина… і т. д. (лат.).

77

Форум – центральна площа, осередок громадського та політичного життя Рима. Головним форумом вважався т. зв. Римський Форум (або просто Форум), розташований на південно-західному схилі Капітолійського пагорба. До нього прилягали форуми, побудовані імператорами – Цезарем, Августом та ін.

78

Атрій – передпокій (узагалі перше приміщення від входу в дім).

79

Кубікул – спальня.

80

Карини – заможний аристократичний квартал, що був розташований у південно-східній частині міста, між Палатинським та Есквілінським пагорбами.

81

Педісекви – раби-скороходи, що супроводжували хазяїна.

82

Ліциній Столон Гай – народний трибун, 367 р. до н. е. разом із Луцієм Секстієм Латераном провів закони на користь плебсу та рядового селянства.

83

Маніпул – бойовий підрозділ римської армії (180—200 осіб), який складався з двох центурій.

84

Булла – шийний амулет у вигляді кульки або кружечка (часто золотого), який носили до повноліття діти повноправних громадян.

85

Гамадріада – лісове божество, німфа дерева, яка (на відміну від дріади) народжується і вмирає разом із ним.

86

Море Архіпелагу – Егейське море.

87

Акант – поширена в Середземномор'ї рослина, химерно порізане листя якої стало прототипом архітектурного орнаменту, особливо ж капітелей коринфського ордера.

88

Тригліфи – витягнуті по вертикалі плити з поздовжніми жолобками; чергуючись із метопами (горизонтально витягнутими плоскими плитами), утворюють фриз (у доричному ордері) – середню частину перекриття.

89

Тимпан – трикутне поле фронтону (верхньої частини торцевого фасаду) без карнизів, які обрамляють його; часто прикрашалося рельєфами та скульптурними зображеннями.

90

Кастор і Поллукс – у грецькій міфології т. зв. Діоскури, брати-близнюки, сини Зевса, боги – покровителі воїнів і моряків.

91

Веста – в римській міфології богиня – покровителька домашнього вогнища та держави.

92

«Юпітеру Найліпшому Найвеличнішому» (лат.).

93

Систр – тріскачка типу кастаньєт.

94

Самбука – різновид арфи.

95

Квірит – повноправний римський громадянин.

96

Сери – китайці.

97

Оронт – головна ріка Сирії, що впадає в Середземне море проти Антіохії.

98

Нарбоннська Галлія – південно-східна частина сучасної Франції поблизу узбережжя Середземного моря.

99

Серапіс – синкретичне божество елліністичного Сходу, яке поєднує в собі функції єгипетського Осіріса, грецьких Зевса, Аполлона, Посейдона і Плутона; повелитель стихій природи.

100

Ісіда – в єгипетській міфології богиня родючості, води й вітру, покровителька мореплавців. Культ Ісіди, як і культ Серапіса, був вельми популярний у греко-римському світі.

101

Кібела – фригійське божество родючості, «Матір богів». Оргіастичний культ Кібели почав поширюватися в Римі з II ст. до н. е.

102

Субура – жвавий район Рима (в низині між пагорбами Есквіліном, Квіріналом і Віміналом, на північ від Карин) із однойменною вулицею, багатою на харчевні та кубла розпусти.

103

Пандатерія – острів біля узбережжя Кампанії; в імператорські часи – місце заслання.

104

Рубеллій Плавт – нащадок Августа по жіночій лінії; Нерон, побоюючись Плавта як можливого претендента на престол, наказав заслати його (59 або 60 p.).

105

Мора – популярна гра, що полягає у відгадуванні числа пальців, які раптово розкривають гравці.

106

…до храму Юпітера Статора. – Цей храм був розташований на схилі Палатинського пагорба, де, за переказами, засновник Рима Ромул благав Юпітера зупинити римське військо, що втікало від ворога.

107

Але я не бажаю зазнати ні долі Руфина… – мається на увазі римський вершник Вініцій Руфин, вигнаний 61 р. за підробку заповіту.

108

Тримальхіон – персонаж із «Сатирикону» Петронія, тип самозакоханого багатія.

109

«Здрастуй!» (Лат.)

110

Атрієнсіс – раб, доглядач дому, каштелян.

111

Веларій – раб, який розсуває завіси.

112

Табліній – галерея, крита тераса.

113

Орфей – у грецькій міфології знаменитий співець і музикант, магічне мистецтво якого полонило навіть тварин і рослини.

114

Пренеста – стародавнє місто Лація за 30 км на південь від Рима.

115

Прохідний Дім – назва палацу Нерона на Палатині та Есквіліні до пожежі 64 p., після відновлення – золотий палац. Цей палац відзначався величезними розмірами і подібним був скоріше до невеликого міста.

116

Перистиль – внутрішній двір, обнесений колонадою.

117

Доміна – пані (лат.)

118

Навсікая – у грецькій міфології донька царя феаків Алкіноя, що надала допомогу Одіссею, викинутому бурею на острів феаків.

119