Анакреонт (2-га пол. VI ст. до н. е.) – грецький ліричний поет, для творчості якого характерні теми кохання та веселого застілля.
120
Горацій Флакк Квінт (65—8 до н. е.) – видатний римський поет.
121
Береніка – сестра юдейського царя Ірода Агриппи II, коханка Тита.
122
Лібітина – римська богиня мертвих, смерті й поховання.
123
Корнут Луцій Антей – філософ-стоїк, вільновідпущеник Сенеки, вчитель поетів Лукана та Персія; вигнаний Нероном 68 p.
124
…тіні Ксенофана, Парменіда, Зенона… котрі в кіммерійському краю нудьгують… – Ксенофан (бл. 570—475 до н. е.) із Колофона (місто на західному узбережжі Малої Азії), Парменід (бл. 540—480 до н. е.) і Зенон (бл. 490—430 до н. е.) – представники т. зв. Елейської школи давньогрецької філософії. Елеати вважали, що істина досяжна не чуттєвим шляхом, а лише за допомогою розуму; їхня відправна настанова полягала в утвердженні тотожності мислимого й сущого.
125
Кіммерійський край – за уявленнями стародавніх людей, область на краю світу, де у вічній темряві живе казковий народ кіммерійці.
126
«Рожевоперста Аврора» – епітет богині зорі Еос (римської Аврори); часто трапляється в поемах Гомера.
127
Гельвеція – область на території сучасної Швейцарії.
128
Селена – у грецькій міфології уособлення місяця.
129
Діана – богиня рослинності, покровителька полювання, пологів, уособлення місяця; тотожна грецькій Артеміді.
130
…огорнув її хмарою, як він огорнув Іо, або дощем на неї пролився, як він – на Данаю. – У грецькій міфології Іо – донька аргоського царя Кінаха, коханка Зевса, що з'явився до неї у вигляді хмари. Даная – донька аргоського царя Акрисія, також коханка Зевса. Дізнавшись від оракула, що йому судилася смерть від руки внука, Акрисій замкнув доньку в підземеллі, та Зевс проник туди у вигляді золотого дощу.
131
Деметра – грецька богиня родючості та землеробства; тотожна римській Церері.
132
«О, лихо мені нещасному!» (Лат.)
133
Ларарій – домашнє святилище, де містилися зображення ларів.
134
…ще раніше Лукреція… – За переказами, син останнього римського царя Тарквінія Гордого збезчестив дружину свого родича Лукрецію, яка заподіяла собі смерть. Смерть Лукреції викликала повстання, що призвело до падіння царської влади в Римі (510—509 до н. е).
135
Пеплум – широке плаття з тонкої тканини.
136
Пінакотека – картинна галерея.
137
Зенон (бл. 336—264 до н. е.) із Кітіона (місто на Кіпрі) – засновник стоїчної філософської школи.
138
Стиль – паличка з одним гострим кінцем для писання по навощеній дощечці й іншим, тупим, для стирання написаного.
139
Лупанарій – будинок розпусти.
140
…поговорила б про неї з Лукустою… – Тобто спробувала б отруїти. Лукуста (Локуста) – знаменита змішувачка отрут, за допомогою яких було отруєно Клавдія та Британніка.
142
…тіням Протагора, Продика і Горгія. – Протагор із Абдер (місто в Північній Греції), Продик із Кеоса (острів біля східного узбережжя Середньої Греції) та Горгій із Леонтини (місто в Південній Італії) (всі – V ст. до н. е.) – засновники софістики. Вчення софістів проголошувало абсолютний ціннісний релятивізм; у своїх міркуваннях софісти часто вдавалися до логічних парадоксів, софізмів.
143
Аристид (бл. 540—468 до н. е.) – афінський державний діяч; увійшов в історію як зразок чесності й непідкупності.
144
Міна – грецька грошова одиниця.
145
Ергастул – каторжна в'язниця.
146
Епіктет (бл. 50—130) – популярний філософ-стоїк, спершу раб, пізніше вільновідпущеник.
147
Хіба не чула ти про доньку Сеяна… – Елій Сеян, фаворит імператора Тиберія, був звинувачений у змові та страчений (31 p.). Обставини загибелі Сеяна та його дітей повідомляє Тацит («Аннали», V, 9).
148
Пракситель (сер. IV ст. до н. е.) – видатний грецький скульптор.
149
Криптопортик – крита галерея.
150
…де від голоду гриз власні руки Друз. – Друз Юлій Цезар (8—33) – прийомний онук Тиберія; побоюючись суперництва, імператор заморив його голодом у підземеллі Палатинського палацу.
151
…там отруїли його старшого брата… – Старшого брата Друза, Нерона Цезаря (6—30), 29 р. було заслано на острів Понтія (біля узбережжя Лація) й заморено голодом (або отруєно).
152
Гемелл Тиберій (19—37) – онук імператора Тиберія; вбитий за наказом Калігули.
153
Германік Юлій Цезар (15 до н. є. – 19 н. е.) – прийомний син імператора Тиберія та його передбачуваний наступник, здібний полководець; отруєний з відома Тиберія.
154
Дістав (по заслузі)! (Лат.)
155
Весталки – жриці богині Вести, які дали обітницю безшлюбності.
156
Анцій – прибережне місто за 50 км на південь від Рима.
157
Масинісса (бл. 238—149 до н. е.) – нумідійський цар (Нумідія – область на північному узбережжі Африки), спершу противник Рима, потім його союзник у боротьбі з Карфагеном (місто й держава на території сучасного Тунісу).
158
Наблій – різновид арфи.
159
…якщо Сферос Ксенофана круглий… – Ксенофан стверджував, що єдине й тотожне всесвіту божество нагадує кулю (грецьк. «сфера»); це твердження, однак, слід розуміти не буквально, а як філософську аналогію.
160
Меммій Регул Гай – консул 63 р.
161
Хай консули стежать!.. (Лат.)
162
римський мир, римську імперію (лат.).
163
Лемурії – день лемурів (духів померлих); відзначався 9 травня.
164
Присягнись їй навіть Гадесом… – тобто Аїдом (грецьк. Hades), богом смерті та царством мертвих. Таке присягання вважалося непорушним.
165
Лампадарій – раб-факелоносець.
166
Трибун – посадова особа, яка захищала інтереси плебеїв і мала право вето в сенаті.
168
Горе мені, нещасному! (Лат.)
169
Ереб – у грецькій міфології персоніфікація мороку, син Хаоса і брат Ночі.
170
Геката – стародавнє божество малоазійського походження; у грецькій міфології – богиня мороку, нічних видінь і чаклунства.
171
надлюдською радістю (лат.).
172
Ірида – у грецькій міфології уособлення райдуги, вісниця богів.
173
Клазомени – місто на західному узбережжі Малої Азії.
174
Претор – вища посадова особа, що відала судом і юрисдикцією. Спершу преторів було двоє (у справах громадян та іноземців), за Нерона – до вісімнадцяти.
175
Терсіт – згідно з Гомером («Іліада», II, 212—270), незнатний воїн у таборі ахейців, ворог Ахілла та Одіссея; зображений Гомером як сварливий демагог.
176
Улісс – латинська форма імені Одіссея.
177
Єлисейські поля – область в Аїді, де, на думку стародавніх людей, поміщалися душі героїв і праведних людей.
178
Я кінік… стоїк… а також: перипатетик, бо… ходжу пішки… – Кініки – одна з популярних грецьких філософських шкіл, яка виникла в IV ст. до н. е. Кініки демонстративно відкидали загальноприйняті соціальні та моральні норми, проповідуючи максимальне спрощення. Стоїцизм – один із найвпливовіших філософських напрямів античності; тип мудреця, що проповідувався стоїками, стійкого й незалежного від зовнішніх обставин, особливо характерний для римського стоїцизму. Перипатетики – спільна назва школи Арістотеля та його послідовників.
179
Телесія – місто в області Самній (прибл. 180 км на південний схід од Рима).
180
Понт Евксинський – грецька назва Чорного моря.
181
Месембрія – місто у Фракії на південно-західному узбережжі Чорного моря.
182
Ланіста – власник гладіаторської школи.
183
Аренарії – піщані кар'єри, де, переховуючись від утисків, збиралися християни.
184
Ніоба – у грецькій міфології дочка царя Тантала, дружина ліванського царя Амфіона.
186
Епрій Марцелл Tum Клавдій – близька особа Нерона, відомий донощик. Заподіяв собі смерть 79 p., звинувачений у змові проти Веспасіана.
187
Атлант – у грецькій міфології титан, брат Прометея. Після поразки титанів у боротьбі з олімпійськими богами Атланта було примушено підтримувати небесний звід на крайньому заході, поблизу саду Гесперид.
188
…од Геркулесових стовпів аж до кордонів землі Аршакідів… – тобто від Гібралтарської протоки до Парфії. Гераклові стовпи – за переказами, дві кам'яні стели, які Геракл поставив на берегах протоки, що відділяє Європу від Африки. Аршакіди – парфянська династія.
189
Прозерпіна – римська богиня царства мертвих, дочка Цербери; тотожна грецькій Персефоні, дочці Деметри.
190
Меркурій – римський бог торгівлі, покровитель мандрівників; тотожний грецькому Гермесу.
Конец бесплатного ознакомительного фрагмента.